flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення практики застосування Бахмацьким районним судом у судових справах вимог законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави у цивільних справах, які розглянуті у 2015 році.

  УЗАГАЛЬНЕННЯ

    практики застосування Бахмацьким районним судом у судових справах вимог законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави у цивільних справах, які  розглянуті  у  2015 році.

 

          Узагальнення  проведено на виконання рішення Ради суддів загальних судів № 24 від 04.04.2013 року.

           Протягом  2015 року  у порядку цивільного судочинства була розглянута 861 справа, із яких: 

- позовні заяви майнового характеру – 527 справ;

- позовні заяви немайнового характеру – 140  справ;

- заяви про видачу судового наказу –  82 справи;

- заяви у справах окремого провадження –  132  справи;

- інші заяви – 20 справ.

 

           При подачі позовних заяв у звітному періоді у цивільних справах Бахмацького районного суду розрахункова сума судового збору становила 630304 грн,  позивачами було фактично сплачено судового збору на загальну суму 498369 грн по  801 справі. При цьому звільнено сторони  від сплати судового збору ( ст.5 Закону України « Про судовий збір»)  на загальну суму 109171 грн (по 238 справах), повернуто судового збору на загальну суму 19220 грн по 56 справах.

           При вивченні судових справ було встановлено, що  Бахмацький районний суд при вирішенні питання відкриття провадження в справі, а також  вирішенні питань про розподіл судових витрат  між сторонами у разі винесення рішення застосовує :

  -          Положення Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами й доповненнями, внесеними  Законом від 03.09.2015  670), що набрав чинності з 1 листопада 2011 року, та який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

   -          Роз”яснення, надані в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду  України  з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1386/0/4-12 « Про деякі питання практики застосування ЗУ «Про судовий збір».

    -          Постанову  № 10  Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 17 жовтня 2014 року  «Про застосування судами законодавства про судові витрати  у цивільних справах», з послідуючими змінами.

     -         Правові позиції, висловлені судовою палатою  у цивільних справах Верховного суду  України  при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у звя”зку  з винятковими обставинами

      -    Відповідні положення Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну України 07.07.2012 року № 811, яка набрала чинності   з 08.10.2012 року, при вирішенні питань, пов»язаних зі сплатою та поверненням судового збору при розгляді справ в частині, що  не суперечать ЗУ «Про судовий збір

       -    норми ст.ст.79,80,82,88 ЦПК України

      -   ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року, з послідуючими змінами

       - Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою правління НБУ від 21.04.2004 року № 22.

         При  вирішенні питання про відкриття провадження в справі суд звертає увагу на  наступне:

             - порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК  України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 5 статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

               - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону «Про судовий збір»).

                - реквізити для сплати судового збору, на які потрібно здійснювати перерахунок  коштів, повинні відповідати  реквізитам суду, до якого подається  позовна заява, та які розміщені на офіційному сайті «Судова влада України» ,  де містяться платіжні реквізити всіх судів України.

                  - в разі, якщо  документ про сплату судового збору відсутній в матеріалах справи, необхідно з”ясувати, чи відноситься позивач (заявник, скаржник) до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, чіткий перелік яких визначений в ст.3 ч.2, ст.5 Закону України « Про судовий збір»

                 - чи дотриманий порядок сплати судового збору, передбачений ст.6 Закону України « Про судовий збір».

                 - платіжний документ про сплату судового збору подається в оригіналі кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту : «Зараховано в дохід бюджету --- грн., (дата). Цей напис скріплюється першим, другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи, з відміткою дати виконання платіжного доручення.

                  - чи відповідає  розмір сплаченого судового збору ціні позову, яка встановлена при цьому позивачем в позові чи відповідає ціна позову дійсній вартості спірного майна.

                   - в разі, якщо позивачем одночасно заявлено дві вимоги, які носять майновий та немайновий характер, необхідно перевірити наявність платіжних документів, що підтверджують сплату судового збору, який сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру

               За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається  з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Нацбанком на день сплати, а не на день подання позову.

                Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п’ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п’ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, встановлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

 

             В 2015 році Бахмацьким районним судом було залишено без руху 145 позовних заяв, із них, в зв”язку з порушенням  Закону України «Про судовий збір»  у 32 цивільних справах.

             При вивченні справ, які надійшли на розгляд Бахмацького районного суду у 2015 році було встановлено, що маються справи, які були залишені без руху, оскільки позивачами при подачі заяви до суду або не був сплачений взагалі судовий збір та не надані докази, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору, або судовий збір сплачений в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

  Так, по справі 728/1243/15-ц Чоботько Людмили Миколаївни до Бубнова Сергія Володимировича, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Бахмацької міської ради про позбавлення батьківських прав позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, розмір якого відповідно до ЗУ «Про судовий збір»  за подання до суду позовної заяви  немайнового характеру  становить 0,2 розміру мінімальної зарплати, що складає  243,60 грн.

       Справа 728/625/15-ц за позовною заявою Руденко Тетяни Миколаївни до Руденка Романа Ігоровича про зміну способу виконання батьком обовязку утримувати дитину Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовів з вимогами немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на дату подання вказаного позову становить 243.60 грн.    В силу вищевказаного Закону від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовних заяв про стягнення аліментів, але таке звільнення від сплати судового збору при поданні позовних заяв про зміну способу виконання батьком обовязку утримувати дитину, в тому числі, про зміну  розміру аліментів, що вже стягуються, законом не передбачено.

         Проте, Руденко Т.М. до позовної заяви не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору або ж звільняє її від такої сплати відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір»., а отже позивачем при подачі заяви не сплачено судовий збір в розмірі 243.60 грн.

        Аналогічні справи №728/2414/15-ц, 728/2811/15-ц.

       Справа 728/1339/15-ц за позовною заявою Короленка Віктора Павловича до Дубовського Олега Сергійовича, Думанової Оксани Валеріївни про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Так,  подана Короленком В.П. позовна заява не оплачена судовим збором і до матеріалів позову не додано документ, що свідчить про звільнення позивача від його сплати; що стосується довідки, виданої УПФ в Бахмацькому районі про вид та розмір пенсії позивача, яка додана до позову, то даний документ не є належним підтвердженням того, що Короленко В.П. має пільги при сплаті судового збору.

       Так, Ухвалами судді вищевказані позовні заяви було залишено без руху та запропоновано позивачам виправити недоліки позовної заяви, надано їм для цього  строк, який  не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ними копії ухвали.

             Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв”язку.

             У разі, коли громадянин проживає не за місцем розгляду справи судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв”язку із зазначенням необхідних реквізитів.

              Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв”язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

             Оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору, здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. з послідуючими змінами та п.3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.04.2004 № 22. Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами стосовно зазначення реквізитів розрахункових документів, які викладені в додатку 8 до цієї інструкції. Наявні в справах  платіжні документи відповідали  вимогам, зазначеним у Додатках.

             За наявності сумнівів у здійсненні оплати суми судового збору суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження \довідку\ органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

 Згідно Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі,  виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії, тощо) цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

     Так у справі  № 728/2704/15-ц за позовом Рашко Валентини Олексіївни до територіальної громади в особі Митченківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, відділу Держгеокадастру в Бахмацькому районі Чернігівської області, третя особа – Бахмацька районна державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування позивачем до позовної заяви додані ксерокопії квитанцій про сплату судового збору, які не є належним доказом його сплати .   А тому, ухвалою судді Бахмацького районного суду від 30.11.2015 року даний позов був залишений без руху і позивачу було запропоновано усунути вказаний недолік.

          Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України « Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. При  вивченні судових справ було встановлено, що при зверненні до Бахмацького районного суду із заявами, які мають одночасно майнові та немайнові вимоги, позивачі сплачують судовий збір  один раз, як за вимогу, яка носить майновий характер, та не проводять оплату  вимоги,  яка носить немайновий характер.

          Відповідно до вимог  чинного законодавства у разі, якщо судовий збір сплачено тільки за однією з вимог, суд повинен надати позивачу строк для усунення недоліків, запропонувати сплатити судовий збір за іншою вимогою майнового або немайнового характеру.

           Так, по справі № 728/1780/15-ц за позовною заявою Усенко Наталії Миколаївни до Козьменка Федора Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Бахмацька державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на 1/18 частину  житлового будинку та господарських будівель  то позивач має сплатити судовий збір у розмірі 243,60 грн. та 243,60 грн.

           Згідно квитанції про сплату судового збору, доданої до позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн., тобто доплаті підлягає сума 243,60 грн.

        Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру що пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами  про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

         За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

 

   Так, по справі № 728/794/15-ц  за позовом Харченко Ольги Григорівни до Харченка Миколи Олександровича про розірвання шлюбу, Харченко О.Г., звертаючись із вказаним позовом і фактично ставлячи дві позовні вимоги: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини, подає до суду позовну заяву із зазначенням суті позову – «про розірвання шлюбу» і сплачує судовий збір лише за одну позовну вимогу в розмірі 243.60 грн. А тому, ухвалою судді Бахмацького районного суду від 02.04.2015 року даний позов був залишений без руху і позивачу було запропоновано усунути вказаний недолік шляхом доплати судового збору в розмірі 243 грн. 00 коп.

   Аналогічна справа № 728/1185/15-ц  за позовною заявою Харченка Петра Ілліча до Фастовецької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, Бахмацької районної державної адміністрації, відділу Держземагенства у Бахмацькому районі про визнання незаконним розпорядження Бахмацької районної державної адміністрації № 615 від 15 грудня 2010 року «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних сертифікатів» та про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.  Позовна заява Харченка П.І. містить дві позовні вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним розпорядження Бахмацької районної державної адміністрації № 615 від 15 грудня 2010 року «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних сертифікатів» та про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, про те, до позову додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 244 грн., тобто позивачем не в повному розмірі сплачений судовий збір, який за кожну позовну вимогу немайнового характеру повинен бути сплачений в розмірі 243.60 грн. А тому, ухвалою судді Бахмацького районного суду від 28.05.2015 року даний позов був залишений без руху і позивачу було запропоновано усунути вказаний недолік, шляхом доплати судового збору.

        За подання позову одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється, виходячи із загальної суми позову, й сплачується кожним позивачем пропорційно частці поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Однак, не є порушенням вимог Закону, якщо один з позивачів однією квитанцією сплатить всю суму судового збору за одним платіжним документом, головне, щоб вказані кошти надійшли до державного бюджету. При  вивченні  справ було встановлено, що, в основному, в суді є практика, коли  при зверненні до Бахмацького районного суду декількох позивачів із позовною заявою до  одного або  кількох відповідачів  подається квитанція про сплату судового збору одним із позивачів в повному обсязі, що не є порушенням законодавства.

          Пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України  „Про судовий збір” .

         До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які  не підлягають вартісній оцінці. За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4  Закону України  „Про судовий збір” .

        Для з’ясування питання про те, які вимоги відносяться до майнових, а які  до немайнових, враховуються роз’яснення, викладені     у пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».        

       При вивченні матеріалів позовних заяв в обов”яковому порядку  з”ясовується ціна позову, яка є грошовим виразом майнових вимог позивача, оскільки вона має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Адже, неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження в справі або, навпаки, до необґрунтованої відмови у відкритті провадження.

   При вирішенні питання про відкриття провадження були виявлені  випадки, коли позивачі при заявленні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно визначають ціну позову, виходячи з балансової вартості майна, визначеної бюро технічної інвентаризації, чи виходячи із договірної ціни, указаної в правовстановлюючому документі. Безумовно, такий розмір ціни позову не відповідає дійсній вартості майна та вимогам діючого законодавства на час розгляду справи.

   Так, по справі № 728/1101/15-ц за позовом Ярмошенко Людмили Леонідівни, Гераська Романа Олександровича, Герасько Оксани Олександрівни до Бахмацької міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю позивачі, обгрунтовуючи свої позовні вимоги та вказуючи, що вони володіють і користуються спірною нерухомістю та мають технічний паспорт на будинок, не зазначили доказів в підтвердження викладеного, не вказавши, з якого часу кожен із них володіє своєю часткою домоволодіння в м.Бахмачі Чернігівської області, по вул.Жовтневій, 80, не додали до матеріалів технічної документації на домоволодіння, не вказали за ким, наразі, зареєстровано право власності на дану нерухомість. Разом з тим, Ярмошенко Л.Л., Герасько О.О. та Гераськом Р.О. в позовній заяві ціну позову визначили в 5057.17 грн. і сплатили судовий збір в розмірі 243.60 грн., що  стало підставою для залишення даного позову без руху.

          В справі № 2/728/85/15-ц за позовною заявою Поповиченка Анатолія Миколайовича до Полонського Олександра Михайловича про витребування майна з чужого незаконного володіння  було встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви до суду, взагалі, не зазначено ціну позову, відповідно до якої вираховується і сплачується судовий збір, що суперечить вимогам  ст 119 ЦПК України.

           Справа №  728/2602/15-ц за позовом Власенко Міли Іванівни до Виконавчого комітету Дмитрівської селищної ради Бахмацького району Чернігівської області, третя особа Полтавська державна районна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, позивачем заявлено вимогу майнового характеру – про визнання права власності на спадкове майно, проте в позовній заяві не вказана ціна позову. Ухвалою судді Бахмацького районного суду від 16.11.2015 р. позовна заява була залишена без руху.

            Згідно з ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред”явлення позову встановити точну ціну не являється можливим, то розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи по суті.

           Так, по справі № 728/313/15-ц за позовом Клюшник Валерія Федоровича до Клименко Світлани Володимирівни про поділ майна, набутого за час спільного проживання, в даній позовній заяві ціна позову була визначена по цінам, які діяли станом на 16 серпня 2005 року, а отже, визначена позивачем ціна позову не відповідала дійсній вартості спірного майна і тому суд визначив ціну позову в сумі 150 000 грн.

           Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судовий збір” платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене ЦПК України.

           Всупереч зазначеним вимогам, по справі № 2/728/980/15-ц за позовною заявою Горбач Ніни Федосіївни до територіальної громади Курінської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, третя особа  - відділ Держземагенства у Бахмацькому районі про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та про визнання права власності на земельну ділянку до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру в сумі 243.60 грн., з якого вбачається, що вказаний платіж здійснено не Горбач Н.Ф., а громадянином Скрипак В.Г., який не є позивачем у даній справі  чи його представником.

          Суддями Бахмацького районного суду Чернігівської області при постановленні ухвал про усунення недоліків завжди чітко надається визначення невідповідності як позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК, так і розміру судового збору, що підлягає сплаті, а саме зазначається, в якому розмірі та на який рахунок потрібно сплатити судовий збір.

 

               Узагальнюючи судову практику можна сказати, що в основному суддями приймаються ухвали про надання позивачеві строку для усунення недоліків у зв”язку з невірним розміром сплаченого судового збору. Такі недоліки сторонами усуваються і справи призначаються до розгляду. Хоча трапляються випадки, коли недоліки не усуваються. У такому разі позовні заяви визнаються неподаними та повертаються.   По 21 справі, які були залишені без руху з підстав несплати судового збору або сплати його в неналежному розмірі в 2015 році, вказані в ухвалах суддів недоліки були усунуті та цивільні справи призначені до розгляду.

            При обчисленні судового збору з 01.01.2015 року за основу брався мінімальний розмір зарплати – 1218 грн.

 

                                                       Повернення судових витрат.

 

         За приписами ст.7 Закону України « Про судовий збір» в редакції до 22.05.2015 року сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови  у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду ( крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв”язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

        За приписами ст. 7 Закону України „Про судовий збір” в редакції Закону України № 484-VIII  від 22.05.2015 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

- повернення заяви або скарги;

- відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

- залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

- закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

 

         У  аналізуємому періоді було повернуто судовий збір по 56 цивільних справах на суму 19220 грн., із них 18  позови майнового характеру, 12 позовів немайнового характеру, 7 позовних заяв про розірвання шлюбу, 3 заяви про видачу судового наказу та 16 заяв у справах окремого провадження.

        Так, по справі № 728/2290/15-ц за позовом  Кобця Леоніда Івановича до Кобець Тетяни Анатоліївни  про розірвання шлюбу, Ухвалою судді від 30.09.2015 року позовна заява була залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду, але недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, тому ухвалою судді від 16.10.2015 року позовна заява була повернута позивачу та був повернутий сплачений ним судовий збір у сумі 487,20 грн.. З аналогічних підстав був повернутий сплачений судовий збір у справі № 728/2626/15-ц позовом Сербина Олександра Івановича до Відділу держгеокадастру в Бахмацькому районі Чернігівської області, територіальної громади в особі Митченківської  сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування. Ухвалою судді від 18.11.2015 року позовна заява була залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.Позивачем до відкриття провадження у справі подано заяву про повернення йому позовної заяви та повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.Тому, ухвалою судді від 26.11.2015 року позовна заява була повернута позивачу та повернутий сплачений ним судовий збір у сумі  757,86 грн.

        У справі за № 728/307/15-ц за позовом Кисіля Анатолія Олександровича до Бахмацької міської ради Чернігівської області, відділу Держземагенства у Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки Ухвалою судді Бахмацького районного суду від 09.02.2015 року справа  була призначена до судового розгляду. Учасники судового провадження в судове засідання не зявилися. 24.02.2015 року позивачем через канцелярію суду  подано заяву про закриття  провадження по справі у звязку з відмовою позивача від позову і повернення судового збору. Прийнявши  відмову позивача  від позову, провадження у справі  було закрито, судовий збір у сумі 421,59 грн. повернуто.

        У справі за № 728/210/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до Назаренка Сергія Леонідовича про стягнення заборгованості за кредитним договором провадження у справі було закрите в зв’язку із смертю відповідача. Судовий збір у сумі 479,71 грн. згідно із ст. 7 ч.1 п. 5 Закону України „Про  судовий збір” повернуто.

        Також, судовий збір у аналізуємому періоді повертався на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, тобто в зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

          Так, по справі № 728/666/15-ц  за позовом  ТОВ «Бахмацька житлово-експлуатаційна контора» до Шурди Аліни Миколаївни про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території суму судового збору, внесену в більшому розмірі, ніж встановлено законом, в сумі 126,21 грн. повернуто.

        

         У зв`язку із відмовою у відкритті провадження та залишенням заяви або скарги без розгляду по цивільних справах судовий збір у 2015 році не повертався.

 

                        Розподіл судових витрат між сторонами (ст.88 ч.4 ЦПК України).

 

              Статтею 5 Закону України „Про судовий збір” визначений чіткий перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Всього протягом звітного періоду було звільнено від сплати судового збору у цивільних справах 238 осіб (на суму 109171 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

  Так, рішенням Бахмацького районного суду задоволено позов прокурора Бахмацького району в інтересах Бахмацької центральної районної лікарні до Бібік Тетяни Григорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – управління Державної казначейської служби України в Бахмацькому районі про відшкодування шкоди в порядку регресу (справа № 728/187/14-ц ) та враховуючи, що відповідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року позивача було звільнено від сплати судового збору при подачі позову,  з  Бібік  Т. Г. було стягнуто  на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.

             Згідно п.7 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року була звільнена від сплати судового збору як споживач при подачі позову до суду Новицька Олена Степанівна за позовом до ФОП Бойко Лілії Андріївни про розірвання договору про виготовлення та установку вікон та виплати матеріальної і моральної  шкоди (справа № 728/266/15-ц). Рішенням Бахмацького районного суду від 30.04.2015 року з відповідачки на користь держави було стягнуто судовий збір в сумі 243,60 грн.

             П.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» в редакції до 22.05.2015 року визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Так, по справі № 728/312/14-ц за позовом Бедриківського Володимира Романовича до товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-Міст» про стягнення розрахункової суми при звільненні, позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому, при винесенні рішення по даній справі судовий збір в розмірі 243 гн.60 коп. був стягнутий з відповідача ТОВ «БМП Планета-Міст».

   При винесенні рішення, яким позов було задоволено, позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується із відповідача на користь держави.

   Такий принцип стягнення судового збору застосовується і при винесені рішень за позовами,  в яких позивач є інвалідом І-ІІ групи.

   Так, з  відповідача було стягнуто судовий збір за позовом Дідик Тетяни Олегівни до Литвиненко Катерини Валентинівни про визнання особи такою, що втратила право користування житлом (справа № 728/90/15-ц). Оскільки позивачка є інвалідом І групи та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року звільняється від сплати судового збору, з відповідачки при винесення судового рішення від 16.02.2015 року  було  стягнено на користь держави 243,60 грн. судового збору. Аналогічні справи № 728/108/15-ц; №.728/810/15-ц.

Судовий збір стягується  на користь держави із відповідача за позовами про  відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої злочином, а також в справах про стягнення аліментів.

   Так, рішенням Бахмацького районного суду від 27.02.2015 року задоволено позов Хільчевського Олександра Миколайовича до Хільчевської Наталії Миколаївни про стягнення аліментів на одну неповнолітню дитину (справа № 728/73/15-ц) Враховуючи, що   відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року позивача було звільнено від сплати судового збору при подачі позову, з Хільчевської Наталії Миколаївни на користь  держави було стягнуто судовий збір в сумі 243,60 грн. Аналогічні  справи № 728/123/15-ц, № 728/127/15-ц, 728/164/15-ц, 728/166/15-ц, 728/167/15-ц, 728/207/15-ц.

   Рішенням Бахмацького районного суду від 24.03.2015 року було задоволено позов Євтушенка Олексія Романовича до Москаленко Максима Станіславовича про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (справа № 728/226/15-ц).. У зв`язку з тим, що позивач  звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ст. ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року, з відповідача при винесенні судового рішення було стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн. Аналогічна справа № 728/270/15-ц.

              У справі № 728/261/15-ц за позовом   Клюшник Валентини Миколаївни  до Базильського Дмитра Васильовича про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, позовна заява була залишена без руху , оскільки позивачка ставила питання про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, а згідно ст.5 ч.1 п.6 Закону України  «Про судовий збір» в редакції до 22.05.2015 року від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування  матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ця стаття не звільняє від сплати судового збору позивачів за подання позовів про відшкодування моральної шкоди спричинені  в результаті кримінального правопорушення.

              П.2 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» в редакції до 22.05.2015 року визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я, а також смертю фізичної особи.

 Рішенням Бахмацького районного суду від 07.05.2015 року було частково  задоволено позов Клюшник Валентини Миколаївни до Базильського Дмитра Васильовича, Бондаренка Миколи Володимировича про стягнення матеріальної та моральної шкоди (Справа № 728/434/15-ц), заподіяної смертю особи, та стягнуто з Бондаренка Миколи Володимировича на користь держави судовий збір в сумі 799, 50 грн.

 

             При  задоволенні  позовних  вимог,  які  носять  матеріальний  характер,  солідарна відповідальність  до  судових  витрат  не  застосовується, що  відповідає  положенню      ст. 541 ЦК України, згідно із яким солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання. Чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено солідарного порядку стягнення судових витрат. Порушень застосування даного принципу при винесенні рішень Бахмацьким районним судом не встановлено.

 

                      

Із проведеного узагальнення можна зробити наступні висновки.

 

            При вирішенні питання про відкриття провадження по справі та при розгляді судових справ судді звертають увагу на дотримання всіх вимог законодавства по оплаті судового збору передбаченої Законом України „Про судовий збір”. При недотриманні будь-якої з них до відкриття провадження по справі суддею виноситься ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу надається строк для усунення недоліків. Основними причинами залишення позовів без руху є несплата судового збору або сплата у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, невірне визначення ціни позову.

У випадках, передбачених Законом України „Про судовий збір” в редакції до 22.05.2015 року, судовий збір ухвалою суду повертався позивачу. Найчастіше підставами повернення судового збору були: закриття провадження в справі та сплата судового збору в більшому розмірі, ніж передбачено законом. Законом України „Про судовий збір” в редакції від 22.05.2015 року стаття 7 викладена в новій редакції. Судовий збір повертається лише  за клопотанням особи, яка його сплатила і у випадках, передбачених в ч.1, і ці випадки є вичерпними.

  Розподіл судових витрат при винесенні рішень по справі здійснюється суддями у відповідності до ст. 88, 89 ЦПК України.

               В Бахмацькому районному суді вживаються  всі необхідні заходи щодо контролю за правильністю,  своєчасністю надходження, оперативного обліку справляння судового збору.

               Відповідальною особою суду проводиться перевірка сплати судового збору при надходженні позовної заяви до суду з Казначейством через автоматизовану програму документообігу „Д-3”, що діє в суді.