Розподіл майна набутого під час шлюбу.

Р озподіл майна набутого під час шлюбу .

розподіл майна набутого під час шлюбу;

визнання права особистої приватної власності на майно (дружини / чоловіка);

визнання майна набутого до шлюбу або під час шлюбу за кошти, які належали дружині, чоловікові на праві особистої приватної власності;

про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ шляхом визнання права власності на його частку .

Спочатку, слід зазначити, що ситуації із розподілом майна набутого під час шлюбу, судової тяганини, псування нервів один одному, можливо уникнути заздалегідь.

Шлюбний договір

Одним із найкращих способів такого попередження та уникнення – є шлюбний договір (контракт). Яким регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права і обов’язки, обов’язки подружжя як батьків (ст. 93 СК України).

Не мало значним є те, що у шлюбному договорі, можливо прописати порядок утримання одного із подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі, розмір та строки виплати аліментів. В разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Що досить заощадить час та кошти, адже не потрібно буде судової тяганини для отримання рішення суду, виконавчого листа тощо.

Також шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації (ст. 99 СК України).

Обовязковою вимогою до шлюбного договору (контракту) є те, що він укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ст. 94 СК України). Тобто нотаріусом у відповідності до п. 39. Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, при посвідченні правочинів нотаріус з'ясовує обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочинів (стаття 44 Закону України «Про нотаріат»). Виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, але спочатку встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Одним словом правочин (угода, договір, контракт) завірений нотаріусом – є беззаперечним доказом в суді та виконавчим документом у виконавчій службі, якщо на такому документі буде здійснено виконавчий напис нотаріуса або видано відповідний документ про виконавчий напис.

Поділ майна через суд

Якщо ж Ви не маєте дару передбачення, і не могли за багато років передбачити кінця сімейних стосунків, до того ж шлюбного договору (контракту) між Вами підписано не було, то розподіл майна можливо здійснити за рахунок компромісів і уступок один до одного або через суд.

Не рідкою є ситуація, коли майно або його більша частина була придбана за рахунок майна набутого нею, ним до шлюбу, за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Таке майно – є приватною особистою власністю , права на яке потрібно доводити в судовому порядку (ст. 57 СК України).

Наприклад : заміський будинок, який був придбаний під час шлюбу підлягає поділу по 1/2 частині між подружжям, так-як є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 70 СК України). Але при зясуванні обставин в суді було встановлено, що більша частина грошових коштів, які були переведені на рахунок продавця, були отримані за рахунок продажу квартири дружини яка була отримана нею у спадщину.

Тому, якщо в суді буде доведено, що майно або його частина, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, було придбано за рахунок майна набутого до шлюбу, за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, на підставі договору дарування або в порядку спадкування, таке майно визнається особистою приватною власністю або його пропорційної частини.

Наприклад . Пропорційну частку можливо вирахувати за таким прикладом:

де 780 100,00 грн. - оціночна вартість майна подружжя, на день подачі позовної заяви; 469 176,87 грн. – грошові кошти, які були отримані від продажу особистої приватної власності та вкладені.

Отже:

780 100,00 грн. = 100%

469 176,87 грн. = Х%, а далі вираховуємо за допомогою математичних виразів:

Х = 469 176,87 × 100% = 60,14% 780 100,00

60,14% (заокруглюємо) = 60/100 частин – які належать на праві приватної особистої власності дружини.

Така ж правова позиція висловлюється і в п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, яка є регламентуючим документом для судів України. Де визначено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності. Також, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

Не рідко доводиться визнавати майно спільним сумісним майном подружжя, яке офіційно не перебувало у зареєстрованому шлюбі. У такому випадку спочатку, до поділу майна, потрібно визнавати факт проживання однією сім’єю і ведення спільного господарства , а потім уже визнавати майно спільним сумісним майном подружжя та його поділ шляхом визнання права власності на його частку (ст. 74 СК України).

Слід також не забувати, що суд може відступити від рівності часток при поділі якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Також частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена , якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3-4 ст. 70 СК України).

Не менш важливим, про що слід пам’ятати, э те, що до вимоги про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки . Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ст. 72 СК України).

Тому порада для , вирішення питання щодо розподілу майна набутого під час шлюбу, визнання права особистої приватної власності на майно, дружини, чоловіка, визнання майна набутого до шлюбу або під час шлюбу за кошти, які належали дружині, чоловікові на праві особистої приватної власності, про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ шляхом визнання права власності на його частку, вирішувати до розірвання шлюбу або під час його розірвання.

Адже, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно розірвали шлюб чи ні (ч. 1 ст. 69 СК України). Стереотип, який склався у суспільстві, що для того щоб розпочати розподіл майна набутого під час шлюбу потрібно спочатку розірвати шлюб, - є хибним.