Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
14.08.2021 року у Вищій школі адвокатури НААУ пілотовано спеціалізований навчальний Курс «Адвокат дитини: дитина в ситуації домашнього насильства», метою якого є набуття знань та розвиток практичних навичок адвокатів та інших спеціалістів, що працюють з неповнолітніми, у сфері захисту прав дітей від насильства в сім’ї.
Одним із лекторів курсу виступив голова Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко.
До розробки курсу долучилися також представники адвокатської та суддівської спільноти, в результаті потужної взаємодії яких вдалося узагальнити законодавчу базу, практичний досвід, судову практику та виділити ефективні інструменти для протидії і захисту дитини в ситуації домашнього насильства.
Навчальний Курс складається з чотирьох тематичний сесій, кожна з яких послідовно взаємопов’язана структурованим матеріалом від особливостей психоемоційного стану та поведінки дитини в складних життєвих обставинах до механізмів захисту прав кожного з дітей, які потрапили у сферу конфлікту чи контакту з законом у справах, пов’язаних з насильством.
Вступом до Курсу стала перша сесія, присвячена актуалізації проблем дітей у ситуації домашнього насильства, під час якої учасники намагалися подивитися на ситуацію насильства очима дитини з переглядом тематичних відеоматеріалів.
Друга сесія була присвячена питанням ідентифікації домашнього насильства, під час якої було відпрацьовано навички розпізнавати види насильства, розуміти характерні ознаки та відрізняти конфлікт від насильства. Основними маркерами, які відрізняють насильство від конфлікту є - умисний характер та протиправність дій, значна перевага сил, прояв контролю (та влади) над постраждалою особою, нав’язування волі, систематичність та часто відсутність у постраждалої особи розуміння, що вихід з ситуації є.
Форми домашнього насильства були детально розглянуті як з точки зору їх юридичного визначення та налізу, так і з точки зору їх сприйняття дітьми.
Увагу під час другої сесії приділили обговоренню ролі стереотипів та їх впливу на насильство в цілому, акцентували увагу на основних міфах, та проаналізували ситуацію з точки зору конвенційних стандартів та позитивних зобов’язань держави.
Лекторами було наголошено на тому, що насильство стосовно дітей статистично фактично не обліковується і дуже важливо, щоб суб’єкти, які часто першими «контактують» з домашнім насильством чітко розуміли, що діти свідки насильства = діти постраждалі від насильства.
Вказана позиція відображена в Постанові ВС від 17.02.2021 у справі №753/19409/19 (повний текст https://bit.ly/37Q3NJL)
Під час третьої сесії лекторським складом обговорено із слухачами особливості комунікації з дитиною, яка перебуває в ситуації домашнього насильства, або зазнала насильства в сім’ї.
Учасники мали можливість переконатися, що комунікація важлива складова побудови стратегії захисту/представництва інтересів дитини, адже від цього залежить і подальша ефективна взаємодія з дитиною і якість здобутих в результаті такої взаємодії доказів.
Велику увагу було приділено застосуванню міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини у справах щодо домашнього насильства, проведено детальний огляд практики Верховного Суду, в справах пов’язаних з дітьми та насильством у сім’ї , зокрема, приділено увагу правовим позиціям та висновкам у справах про застосування обмежувальних приписів та в кримінальних провадженнях щодо насильства відносно дітей.
Також учасники та учасниці напрацьовували стратегії виведення дитини з ситуації домашнього насильства, аналізували ситуації як з точки зору адвоката, так і підходи до оцінки доказів з позиції судді.
Четверта сесія охопила питання прихованості наслідків домашнього насильства та чинники «складної» поведінки дитини, яка скоїла насильство, було проаналізовано особливості кримінального та адміністративного аспекту в справах, що пов’язані з домашнім насильством та дітьми. Учасники спільно з лекторами моделювали ситуації та будували стратегії захисту дітей, об’єднуючи власний досвід, а також визнали важливість скоординованого підходу та об’єднання фахівців для боротьби з таким складним явищем, як насильство.