ПРОЦЕДУРА ПОЗБАВЛЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

 Суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко взяв участь у заході з підвищення кваліфікації адвокатів «Позбавлення та поновлення батьківських прав», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

  Під час заходу  Павло Пархоменко детально розповів про процедуру позбавлення та поновлення батьківських прав в огляді законодавства та судової практики.

  Позбавлення батьківських прав, зазначив Павло Пархоменко,  з одного боку, є засобом захисту прав дитини, а з другого – заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини.

  Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

  Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

  Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

  Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.

  Позбавити батьківських прав можуть з підстав, якщо мати, батько:

• 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• 3) жорстоко поводяться з дитиною;
• 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
• 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

  Підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в статті 164 СК України, є вичерпними, і жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

  Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.

  Павло Пархоменко зазначив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Як варіант судового реагування суд може винести попередження про необхідність зміни ставлення до виховання дитини при встановленні винної поведінки батьків.

  Як випливає з Постанови ВС від 14.04.2020 року у справі № 564/1128/18, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків.

  Особливу увагу лектор сфокусував на ухиленні від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини як одній з найпоширеніших підстав для позбавлення батьківських прав.

   Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

   Наявність вини є необхідною складовою для ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини. Як зазначено у Постанові ВС від 04.03.2021 року у справі № 756/6112/18, тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.

  Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов’язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (Постанова ВС від 29.05.2020 року у справі № 739/2159/18).

  Лектор звернув увагу, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

  Причому суд може вирішити це питання як у разі ухвалення рішення, яким вимоги про позбавлення батьківських прав задовольняються, так і в разі відмови у задоволенні таких вимог.

  При зверненні із вимогою про позбавлення батьківських прав суд також може ухвалити рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

  Павло Пархоменко зазначив випадки, які не є підставою для позбавлення батьківських прав.

  Так, не є підставою для позбавлення батьківських прав несплата аліментів. У Рішенні Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.05.2019 року у справі № 728/1933/18 Суд зазначив, що основним твердженням позивача є те, що відповідач не сплачує аліменти на утримання дитини, життям дитини не цікавиться. Суд не може покласти твердження про несплату аліментів в основу для позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки останній хоч і має заборгованість, але висловив бажання підтримувати зв’язок з дитиною і вживати заходів по його виконанню, тому виходячи із особливостей правовідносин, що склалися між сторонами, наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідача ще не є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав. Такі висновки висловлював і Верховний Суд у справах про позбавлення батьківських прав (див. для прикладу пункт 58 постанови Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №638/16622/17).

  Не можна позбавити батьківських прав також особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

  Також вивезення дитини за кордон одним із батьків без згоди іншого не є підставою для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України без встановлення іншої винної поведінки батька / матері щодо дитини, а саме умисного ухилення від виконання обов’язків щодо її виховання (Постанова ВС від 05.06.2019 року у справі № 554/1796/16-ц).

  Об’єктивною причиною, яка унеможливлює виконання батьківських обов’язків є факт взяття одного з батьків під варту. У такому разі позбавлення батька чи матері батьківських прав буде порушенням забезпечення найкращих інтересів дитини (Постанова ВС від 08.06.2022 року у справі № 362/4847/20).

  Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова ВС від 02.11.2020 року у справі № 552/2947/19).

 Доказами у справах про позбавлення батьківських прав є наступні:

• Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.
• Характеристики.
• Медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби та рекомендації лікарів.
• Акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
• Думка дитини.
• Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з вами і несприятливі умови проживання з другим із батьків.
• Показання свідків.
• Рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
• Відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
• Судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
• Відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
• Довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
• Тощо.

 Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

 Крім того, згідно з ч. 2 ст. 258 СК України та ч. 2 ст. 262 СК України баба, дід, сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних осіб (внуків тощо) до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

 Згідно статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав:

1. втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
2. перестає бути законним представником дитини;
3. втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
4. не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
5. не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
6. втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

  Проте слід пам’ятати, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

  Особа, позбавлена батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

  Однак, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом та якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття, поновлення батьківських прав неможливе.

  Заява про поновлення батьківських прав приймається судом до розгляду незалежно від часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав. Законом конкретно не встановлено мінімального строку звернення до суду після позбавлення батьківських прав. 

  Орган опіки та піклування, повинен до початку розгляду справи надати письмовий висновок про можливість поновлення батьківських прав.

  Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

  При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина, а також думку дитини, якщо вона може її висловити.

  Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом модна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили.

  Батьки, поновлені у своїх правах, знову набувають батьківських прав і обов’язків у повному обсязі.

  Розглядаючи такі справи, суди зобов’язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка такої особи й обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, а також думки другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина, враховуючи, крім цього, інтереси і думку самої дитини, якщо вона її може висловити (Постанова ВС від 12.05.2022 року у справі № 466/5767/18).

 Детальніше  на сайті Інформаційного агенства advokatpost у публікації "ПРОЦЕДУРА ПОЗБАВЛЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ"