Яка процедура позбавлення батьківських прав? – огляд законодавства та судової практики

   Коли можна позбавити батьківських прав? – про підстави та процедуру розповів під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко.

   Позбавлення батьківських прав, з одного боку, є засобом захисту прав дитини, а з другого – заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини.  Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

   Говорячи про підсудність у цій категорії справ, Павло Пархоменко відзначив, що справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав. Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.

   Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

   На вичерпний характер цих підстав звернув увагу Верховний Суд у Постанові від 29.10.2018 у справі № 619/3764/17–ц), зазначивши, що жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

   Павло Пархоменко проаналізував окремо підстави для позбавлення батьківських прав крізь призму положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

   1.Ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини

   Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (п. 16 Постанови Пленуму ВС).

   На наявність вини як складової ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини звернув увагу Верховний Суд у Постанові від 04.03.2021 року у справі № 756/6112/18, зауваживши, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.

2.Жорстоке поводження, як підстава для позбавлення батьківських прав

   Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо (пункт 16 Постанови Пленуму ВС).

   3.Хронічний алкоголізм і захворювання батьків на наркоманію, як підстава для позбавлення батьківських прав

  Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками (п. 16 Постанови Пленуму ВС).

  4.Експлуатація дитини, як підстава для позбавлення батьківських прав

  Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування (п. 16 Постанови Пленуму ВС).

  Також Павло Пархоменко підкреслив, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Причому суд може вирішити це питання як у разі ухвалення рішення, яким вимоги про позбавлення батьківських прав задовольняються, так і в разі відмови у задоволенні таких вимог.

  При зверненні із вимогою про позбавлення батьківських прав суд може ухвалити рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. Наприклад, у Постанові ВС від 01.07.2020 року у справі № 755/11989/18 доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції, задовольнивши позов частково, вирішив спір по суті у межах позовних вимог, пред’явлених позивачем, який серед іншого просив передати органу опіки та піклування малолітнього Ш, для його подальшого влаштування.

   Звернув увагу лектор на випадки, які не можуть оцінюватися як підстава для позбавлення батьківських прав, зокрема:

   1.Наявність конфлікту між позивачем та відповідачем щодо відмови останнього у наданні дозволу на виїзд дитини на навчання за кордон не може свідчити про наявність правових підстав для позбавлення його батьківських прав (Постанова ВС від 18.01.2021 року у справі № 685/511/19)

   2.Наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідача ще не є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав (рішення Бахмацького РС від 23.05.2019 року, єдиний унікальний номер 728/1933/18)

   Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин – на це звернув увагу Верховний Суд у Постанові від 02.11.2020 року у справі № 552/2947/19.

   Отже, орієнтовний перелік доказової бази включає:

1. Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.
2. Характеристики.
3. Медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби та рекомендації лікарів.
4. Акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
5. Думка дитини.
6. Інші документи, що підтверджують більш сприятливі обставини проживання дитини саме з вами і несприятливі умови проживання з другим із батьків.
7. Показання свідків.
8. Рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
9. Відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
10. Судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
11. Відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
12. Довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
13. Тощо.

   Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

   Згідно з ч. 2 ст. 258 СК та ч. 2 ст. 262 СК баба, дід, сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних осіб (внуків тощо) до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

   Особа, позбавлена батьківських прав:

1. втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
2. перестає бути законним представником дитини;
3. втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
4. не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
5. не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
6. втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

   Однак, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

   Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/mr2bbvze

   Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/kx8w39hf