ВСУ з’ясував, хто має відшкодовувати шкоду, заподіяну держвиконавцями

У справах про відшкодування, зокрема моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців, відповідачами можуть бути відповідні відділи ДВС та територіальні органи ДКС. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №761/13921/15-ц.

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

8 листопада 2017 року                                  м.Київ                                №761/13921/15-ц

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — ГУМЕНЮКА В.І.,
суддів: ЛЯЩЕНКО Н.П., ОХРІМЧУК Л.І., СІМОНЕНКО В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 5, Особи 6 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби в м.Києві про захист цивільних прав та інтересів, визнання дій та бездіяльності відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві в особі начальника відділу Особи 7, старшого державного виконавця Мороз Лесі Євгеніївни незаконними та відшкодування майнової та моральної

шкоди, за заявою Особи 5 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26.01.2016, ухвали Апеляційного суду м.Києва від 20.04.2016, ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Особа 5 та Особа 6 звернулися до суду з указаним позовом, в якому, посилаючись на тривале невиконання рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2014 та рішення Апеляційного суду Сумської області від 25.06.2014, просили стягнути з державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного рахунку державного казначейства на користь Особи 5 збитків у гривневому еквіваленті на день проведення розрахунку, завданих під час здійснення виконавчого провадження №44354162, у сумі $158,83 та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди і на користь Особи 6 $168,49 у гривневому еквіваленті на день проведення розрахунку збитків, завданих під час здійснення виконавчого провадження №44354028, та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Шевченківський районний суд м.Києва рішенням від 26.01.2016, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20.04.2016, відмовив у задоволенні позову Особи 5 та Особи 6.

ВСС ухвалою від 7.10.2016 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Особи 5.

У заяві Особи 5 порушується питання про скасування рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26.01.2016, ухвали Апеляційного суду м.Києва від 20.04.2016 та ухвали ВСС від 7.10.2016 та ухвалення нового судового рішення з передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: стст.96, 176, 1174 Цивільного кодексу, ст.11 закону «Про державну виконавчу службу» від 24.03.98 №202/98-ВР, ст.86 закону «Про виконавче провадження» від 21.04.99 №606-XIV, стст.56, 68, 124 Конституції.

Обґрунтовуючи зазначену підставу подання заяви про перегляд судових рішень, Особа 5 посилається на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.01.2016, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 10.03.2016, ухвалу ВСС від 22.09.2016.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

За ст.360⁴ ЦПК, ВСУ скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Суди встановили, що Особа 5 та Особа 6 звернулися з позовом до суду, в якому просили стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» проценти за банківським вкладом, індекс інфляції, 3% річних та неодержані доходи за прострочення виплати

депозиту та нарахованих процентів за користування коштами. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 11.04.2014 стягнув: на користь Особи 5 проценти за банківським вкладом — $86,86, індекс інфляції — $299,53, 3% річних — $74,54, неодержані доходи (упущена вигоду) — $148,89; на користь Особи 6 проценти за банківським вкладом — $92,19, індекс інфляції — $373, 3% річних — $79,2, неодержані доходи (упущену вигоду) — $158,4. Апеляційний суд Сумської області рішенням від 25.06.2014 рішення суду першої інстанції скасував у частині стягнення індексу інфляції та упущеної вигоди, змінив рішення в частині стягнення процентів за банківськими вкладами, стягнувши на користь Особи 5$84,29 та на користь Особи 6 $89,47.

18.07.2014 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області на виконання вказаних рішень судів першої та апеляційної інстанцій видав виконавчі листи, що були передані на виконання до відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві. На підставі цих виконавчих листів 13.08.2014 старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві Особа 8 винесла постанови про відкриття виконавчих проваджень №№44354162 та 44354028. 12.06.2015 старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві Особа 8 винесла постанови про закінчення зазначених виконавчих проваджень.

За скаргою Особи 5 та Особи 6 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 7.08.2015 визнав незаконними і скасував постанови про закінчення ВП №№44354162 та 44354028; визнав незаконною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві Особи 7 щодо забезпечення виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2014, рішення Апеляційного суду Сумської області від 25.06.2014, встановив порушення закону «Про звернення громадян» щодо ненадання відповіді на скаргу; визнав незаконними дії та бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві Особи 8 щодо забезпечення виконання зазначених виконавчих проваджень.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, застосувавши, зокрема, ст.56 Конституції, стст.1166, 1167, 1172—1174 ЦК, виходив з того, що державне казначейство не порушувало прав та свобод позивачів, а шкода повинна стягуватися з рахунків тієї бюджетної організації, яка завдала такої шкоди.

Постановляючи ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без зміни, суд апеляційної інстанції, застосувавши, зокрема, ст.56 Конституції, ст.87 закону «Про виконавче провадження» від 21.04.99 №606-XIV, ст.11 закону «Про державну виконавчу службу» від 24.03.98 №202/98-ВР, стст.23, 1174 ЦК, дійшов висновку, що додана до позовної заяви Особою 5 та Особою 6 копія ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 7.09.2015 не підтверджує спричинення їм збитків та моральної шкоди внаслідок неправомірних дій та бездіяльності посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ в м.Києві.

У наданій для порівняння ухвалі ВСС від 22.09.2016 зазначено, що бездіяльність державної виконавчої служби, яка встановлена судовими рішеннями, призвела не тільки до порушення строків виконання судового рішення, а й до спричинення моральної шкоди.