ПОЗИЦІЇ ВИЩИХ СУДІВ УКРАЇНИ Тема повернення дітей до держави постійного місця проживання.

                  Постанова 15 серпня 2018 року справа № 201/3664/17 провадження № 61-19473 св 18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

                 «У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та просив визнати незаконним утримування ОСОБА_6 на території України двох малолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повернути їх на територію держави Ізраїль батькові ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

                  Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року позов задоволено, визнано незаконним утримування ОСОБА_6 на території України двох малолітніх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та ухвалено повернути малолітніх дітей на територію держави Ізраїль їх батькові ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а в разі невиконання рішення в добровільному порядку - зобов'язано ОСОБА_6 повернути дітей їх батькові ОСОБА_4 Рішення суду в частині повернення малолітніх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до держави Ізраїль допущено до негайного виконання.

                 Суд першої інстанції виходив із того, що утримування малолітніх дітей на території України є незаконним, а тому враховуючи найвищі інтереси дітей необхідно повернути ОСОБА_7 і ОСОБА_8 до держави Ізраїль, яка є державою їх постійного місця проживання».

                 ВС погодився з цим рішенням, зазначив – О.Б.

                 Ураховуючи найкращі інтереси дітей, установивши, що постійним місцем проживання до переміщення дітей на територію України була держава Ізраїль, а також те, що утримання дітей на території України було здійснене матір'ю ОСОБА_6 без згоди батька ОСОБА_4 та порушує право батька на піклування дітьми, в зв'язку з чим є незаконним, а також беручи до уваги, що ОСОБА_6 не довела факт наявності підстав для відмови в поверненні дітей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та забезпечення повернення дітей разом з їх матір'ю до держави Ізраїль.

               Рішення суду першої інстанції про повернення дітей до держави постійного місця проживання, прийняте на підставі Конвенції, відповідає пункту 1 статті 6, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (справи «Іглесіас проти Іспанії», рішення від 29.04.2003, «Мейер проти Португалії» рішення від 26.06.2003, «Монорі проти Угорщини», рішення від 04.05.2005, «Караджич проти Хорватії», рішення від 15.12.2005, «Карас проти Румунії», рішення від 27.07.2006).»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75970163