Дотримуючись позицій Верховного Суду

 10 квітня 2019 року Верховний Суд залишив без змін рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2017 року.

   Постанова

                                                   Іменем України                                              

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 728/760/17-ц

провадження № 61-31198св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), ПогрібногоС. О.,Усика Г. І.,  

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

третя особа - ОСОБА_5,  

   розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 рок у складі судді Лободи Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Скрипки А. А., Страшного М. М.,

ВСТАНОВИВ:

   Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

   У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - ПАТ «Чернігівобленерго»), третя особа - ОСОБА_5, про захист прав споживача, визнання дій протиправними та визнання недійсним і скасування рішення комісії.

   Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30 березня 2017 року він отримав від відповідача лист від 26 грудня 2016 року із поміткою про наявність додатків, у якому зазначено, що у зв'язку із виявленням порушень Правил користування електричною енергією для населення, на його ім'я складений акт про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, на розгляд якого він, будучи запрошеним, не з'явився, і за результатами розгляду якого комісією зроблений розрахунок розміру збитків, які складають 43 318,6 грн. Будь-яких додатків до листа у відправленні не було, тому 04 квітня 2017 року він звернувся до відповідача із проханням направити такі додатки на його адресу. 29 квітня 2017 року він отримав від ПАТ «Чернігівобленерго» листа та копію акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, копію протоколу засідання комісії району електричних мереж, рахунок для сплати нарахованої суми згідно з актом від 02 грудня 2016 року № 150119.

   Позивач зазначав, що дії відповідача є незаконними, а його права - порушеними, оскільки акт про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 складений за відсутності порушень із його сторони, без його особистої участі, а за участі його     сина - ОСОБА_5, якому він як власник будинку та споживач електричної енергії будь-яких повноважень не надавав.

   Акт про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 він отримав поштою лише 29 квітня 2017 року, будь-яких повідомлень про розгляд комісією цього акта не отримував, на засіданні комісії присутнім не був, тому вважає, що протокол від 22 грудня 2016 року № 37, яким оформлено рішення комісії з розгляду вказаного акта, також складений із порушенням.

   Із урахуванням наведених обставин позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо невручення йому як побутовому споживачу акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119; визнати незаконними дії відповідача щодо неповідомлення позивача не пізніше, ніж за 20 днів до дня засідання про час і дату засідання комісії з розгляду акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119; визнати незаконними дії відповідача щодо розгляду акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 без повідомлення позивача як побутового споживача про час і дату засідання комісії та визнати недійсним і скасувати протокол № 37 засідання комісії Бахмацького району електричних мереж від 22 грудня 2016 року із розгляду акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119.

   Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

   Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача, оскільки представники ПАТ «Чернігівобленерго» в особі Бахмацького району електричних мереж (далі - Бахмацького РЕМ) при складанні акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 та при його розгляді 22 грудня 2016 року діяли відповідно до вимог чинного законодавства. Причиною наявності протоколу              від 22 грудня 2016 року № 37 із зазначенням прізвища споживача ОСОБА_5 щодо якого прийняте відповідне рішення, замість зазначення прізвища ОСОБА_4, пояснено представником відповідача та свідками, допитаними у судовому засіданні, технічною помилкою при виготовленні вказаного документу.

   Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року залишено без змін.

   Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що представники ПАТ «Чернігівобленерго» в особі Бахмацького РЕМ при складанні акта про порушення № 150119 та при його розгляді 22 грудня 2016 року діяли згідно з вимогами Правил користування електричною енергією, позивач був належним чином повідомлений про розгляд акта про порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією та про рішення за результатами розгляду вказаного акта, тому відсутні підстави для визнання дій відповідача неправомірними.

  Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

   У вересні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  

  Касаційна скарга мотивована тим, що син позивача - ОСОБА_5 не мав повноважень на підписання акта про порушення правил користування електричною енергією від 02 грудня 2016 року, оскільки він не є ні споживачем, ні представником позивача, ні особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору. Позивач не був належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії із розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією. Судами не з'ясовано факт існування двох протоколів № 37 засідання Бахмацького РЕМ, складених на споживачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На засіданні комісії з розгляду актів 22 грудня 2016 року не був присутній один із членів цієї комісії - ОСОБА_6 Відповідачем не надано наказ директора Бахмацького РЕМ про створення комісії.

   У грудні 2017 року від ПАТ «Чернігівобленерго» надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4 у яких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, не містить посилань на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягає задоволенню.

   Рух справи у суді касаційної інстанції

   Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і     кримінальних справ від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.

   15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

   Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

   Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

   У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

   Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

   Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

   Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

   Позиція Верховного Суду

   Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.

   Судами встановлено, щонадання електроенергії на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється ПАТ «Чернігівобленерго» на підставі договору про користування електричною енергією від 13 липня 2010 року № 109/163, укладеного із ОСОБА_4 (однофазний засіб обліку) та договору про користування електричною енергією від 14 травня 2010 року № 109/146, укладеного із ОСОБА_5 (трифазний засіб обліку).

   Згідно з довідкою від 06 січня 2017 року № 26, виданою виконавчим комітетом Дмитрівської селищної ради Бахмацького району Чернігівської області та карткою реєстрації, ОСОБА_5 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із родиною, у тому числі із батьком - ОСОБА_4

   Актом про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, складеним за участі представників постачальника електроенергії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також сина власника ? ОСОБА_5, встановлено, що у будинку, який розташований за адресою:  АДРЕСА_1, виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме встановлено використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії; місце з'єднання з нульовим проводом внутрішньобудинкової мережі споживача, яке виявлено у ванній кімнаті, під'єднано до автоматичного вимикача; електроенергія при цьому споживалася, але засобом обліку не враховувалася.

   У акті про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, який підписаний всіма вказаними особами, зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта буде проводитися 22 грудня 2016 року за адресою: вул. Конотопська, 60а у м. Бахмач.

   22 грудня 2016 року комісією Бахмацького району електричних мереж із розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією розглянуто акт про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 щодо споживача ОСОБА_4 (договір на споживання електричної енергії № 109/163) та інші документи: розрахунок згідно з актом про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 та договір про користування електричною енергією від 13 лютого 2010 року № 109/163.

   Відповідно до рішення комісії, викладеного у протоколі від 22 грудня 2016 року № 37, при проведенні перевірки 02 грудня 2016 року встановлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме використання «штучного нуля». Місце з'єднання з нульовим проводом внутрішньо будинкової мережі виявлено у ванній кімнаті і під'єднано до автоматичного вимикача. Фазування на момент складання акту не правильне. Електроенергія споживалася, засобом обліку не враховувалась. «Штучний нуль» виконано мідним дротом перерізом 1,5 мм?. Розрахунок, який проведений згідно з методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, за період із 02 грудня 2013 року на суму 43 318,16 грн вважати дійсним та вручити споживачу на оплату. Споживач на засідання комісії не з'явився.

   Листом від 26 грудня 2016 року ПАТ «Чернігівобленерго» повідомив ОСОБА_4, що за результатами розгляду акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119 прийняте рішення, оформлене протоколом, та зроблено розрахунок збитків у розмірі 43 318,16 грн, які потрібно сплатити у 30-денний строк.

   04 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із проханням надати йому копії документів до листа, що стосуються складання акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, на що отримав відповідь у листі від 19 квітня 2017 року № 03-493 із копіями акту про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, протоколу засідання комісії Бахмацького району електричних мереж та рахунок для сплати нарахованої суми згідно з актом про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119.

  Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2017 року визнано незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» в особі директора Бахмацького району електричних мереж ОСОБА_11 із відключення 01 грудня 2016 року трифазного лічильника у помешканні, що розташоване за адресою:  АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 та зобов'язано відновити постачання до вказаного об'єкта.

   Нормативно-правове обґрунтування

   Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

   В абзаці другому частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

   Відповідно до пункту 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

   Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.

   Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

   Належним чином оцінивши наданні сторонами докази та встановивши, що акт про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119складений у присутності сина позивача - ОСОБА_5 та підписаний ним без будь-яких зауважень, у вказаному акті зазначено про дату та місце його розгляду, копія акта вручена ОСОБА_5, проте ні він, ні позивач у дату та місце, вказані в акті, на його розгляд не з'явилися, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що представники ПАТ «Чернівціобленерго» при складанні акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119та його розгляді діяли відповідно до вимог Правил, у зв'язку із чим обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.      

   Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій містять висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідають вимогам статей 213-215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.

   Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 не мав права на підписання акта про порушення від 02 грудня 2016 року № 150119, відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце проведення засідання комісії із розгляду вказаного акта, наявність протоколу від 22 грудня 2016 року № 37, складеного на ім'я ОСОБА_5, оскільки вони зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

    Із урахуванням того, що вказані доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

   Посилання заявника у касаційній скарзі на порушення процедури роботи комісії відокремленого підрозділу Бахматськом РЕМ із розгляду актів про                 порушення Правил, зокрема, відсутність члена комісії ОСОБА_6 на засіданні комісії 22 грудня 2016 року, проведення засідання комісії відокремленого підрозділу Бахмацького РЕМ без отримання протоколу засідання комісії апарату            управління ПАТ «Чернігівобленерго», відсутність наказу про створення комісії із розгляду актів про порушення Правил, не можуть слугувати достатньою та обґрунтованою підставою для скасування правильних по суті судових рішень, оскільки вони носять суто формальний характер. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач не заперечує факту порушення ним Правил, а лише не погоджується із дотриманням відповідачем процедури вчинення окремих дій, що саме по собі не може бути підставою для визнання недійсним та скасування рішення комісії. Оцінюючи доводи касаційної скарги в цілому, суд має виходити з імперативного припису правила частини другої статті 410 ЦПК України, згідно з яким не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

   Висновки судів про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими та такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

   Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

  Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

   Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

   Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2017 року залишити без змін.

   Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак   С. О. Погрібний   Г. І. Усик