Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Спори, пов’язані з виконанням судових рішень
1. Аналіз положень Закону № 606-ХIV, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, дає підстави для висновку, що державні ви- конавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам слід подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.
Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХIV у редакції, чинній на мо- мент винесення постанови ДВС).
Отже, державний виконавець відділу ДВС повинен був відмовити підприємству у відкритті виконавчого провадження на підставі зазначено- го, оскільки виконавчий документ у цій справі мав виконуватися виключно органом Казначей- ства, в якому обслуговується боржник (постанова Верховного Суду України від 24 червня 2015 р. у справі № 3-317гс15).
2. Положеннями ч. 3 ст. 27 Закону № 606-ХIV передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче про- вадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір і витрати, пов’язані з організаці- єю та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 р. у справі № 3-217гс14).