Висновки Верховного суду України.Статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи.

Висновок Верховного Суду України про правильне застосування положень ст. 40 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі  — Закон № 796-XII) та п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; далі  — Порядок обчислення пенсій, постанова № 1210 відповідно) щодо підстав та порядку перерахунку пенсії.

Пунктом 7 Порядку обчислення пенсій передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986—1990 рр., призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем робо- ти, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку опла- ти праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встанов- леною у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні —  5, у II зоні — 4, у І зоні — 3).

При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період. Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доп- лата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону військовозобов’язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі ст. 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід’ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанова Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі 21-3120а15).

Висновок Верховного Суду України про правильне застосування положень ст. 40 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі  — Закон № 796-XII) та п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; далі  — Порядок обчислення пенсій, постанова № 1210 відповідно) щодо підстав та порядку перерахунку пенсії.

Пунктом 7 Порядку обчислення пенсій передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986—1990 рр., призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем робо- ти, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку опла- ти праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встанов- леною у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні —  5, у II зоні — 4, у І зоні — 3).

При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період. Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доп- лата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону військовозобов’язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі ст. 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід’ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанова Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі 21-3120а15).

Висновок Верховного Суду України про правильне застосування положень ст. 40 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі  — Закон № 796-XII) та п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; далі  — Порядок обчислення пенсій, постанова № 1210 відповідно) щодо підстав та порядку перерахунку пенсії.

Пунктом 7 Порядку обчислення пенсій передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986—1990 рр., призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем робо- ти, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку опла- ти праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встанов- леною у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні —  5, у II зоні — 4, у І зоні — 3).

При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період. Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доп- лата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону військовозобов’язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі ст. 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід’ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанова Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі 21-3120а15).

Висновок Верховного Суду України про правильне застосування положень ст. 40 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист гро- мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі  — Закон № 796-XII) та п. 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; далі  — Порядок обчислення пенсій, постанова № 1210 відповідно) щодо підстав та порядку перерахунку пенсії.

Пунктом 7 Порядку обчислення пенсій передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986—1990 рр., призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем робо- ти, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку опла- ти праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встанов- леною у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні —  5, у II зоні — 4, у І зоні — 3).

При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період. Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доп- лата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону військовозобов’язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі ст. 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід’ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанова Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі 21-3120а15).