flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Огляд позицій Верховного Суду

15 серпня 2019, 09:38

   17 квітня 2019 року Верховний Суд залишив без змін рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31.10.2017 року у цивільній справі за позовом Я. до приватного акціонерного товариства «СК «Провідна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – М., та Я. про стягнення страхового відшкодування.

   Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову Я. відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2017 року скасовано. Позов Я. задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 6 806 грн 59 коп.

                                       

 

 

 

                                           Постанова                                                

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 728/682/17

провадження № 61-4987св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»,

представник відповідача - Лукашенко Микола Павлович,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

   розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

  1. Описова частина

   Короткий зміст позовних вимог

   У квітні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») про стягнення страхового відшкодування.

   Позов мотивовано тим, що 19 травня 2016 року по вул. Пушкіна у м. Бахмачі Чернігівської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю ОСОБА_4 , який керував належним йому автомобілем ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , який керував автомобілем DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та з вини якого сталась указана ДТП.

   Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна». Учасниками ДТП за взаємною згодою було складено повідомлення про ДТП (європротокол),  викликано представників ПрАТ «СК «Провідна» та встановлено причини та обставини ДТП.

   Листом від 17 червня 2016 року ПрАТ «СК «Провідна» відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на порушення учасниками пригоди пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки у водія автомобіля ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

   Вказану відмову він вважав незаконною, оскільки вона не передбачена положеннями статей 32 та 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які містять вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхової виплати. Крім того, ПрАТ «СК «Провідна» у порушення вимог пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належним чином не обґрунтувало причини такої відмови.

   Ураховуючи викладене, ОСОБА_5 просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування у розмірі 6 806 грн 59 коп., яке визначено виходячи з вартості матеріальних збитків, заподіяних його автомобілю згідно зі звітом експерта від 26 липня 2016 року.

   Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2017 року до участі у вказаній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_3 та   ОСОБА_4

   Короткий зміст рішення суду першої інстанції

   Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2017 року у складі судді Лободи Н. В. у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

   Рішення районного суду мотивовано тим, що водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю яких 19 травня 2016 року сталася ДТП, внаслідок якої позивачу ОСОБА_5 були завдані матеріальні збитки, не мали права складати європротокол, оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 , не був забезпечений у розумінні положень пункту 1.7. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Під час ДТП вищевказані особи повинні були діяти відповідно до вимог пункту 33.1.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зокрема повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

   Крім того, ОСОБА_5 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПрАТ «СК «Провідна» зобов'язане виплатити позивачу 6 806 грн 59 коп. страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП 19 травня   2016 року автомобіль ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з підстав, вказаних у позові.

   Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

   Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 6 806 грн 59 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

   Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 19 травня 2016 року було скоєно ДТП, винною особою у якому є ОСОБА_3 , тобто було підтверджено факт настання страхового випадку, який є підставою для виплати ОСОБА_5 страхового відшкодування ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», тому страхова компанія не мала правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування. Сума страхового відшкодування визначена висновком спеціаліста та сторонами не оспорюється, тому ПрАТ «СК «Провідна» має відшкодувати шкоду, завдану позивачу. Обставина того, що строк дії полісу ОСОБА_5 закінчився, не звільняє страхову компанію, в якій була застрахована відповідальність водія ОСОБА_3 , винного у ДТП, від обов'язку відшкодування страхової виплати потерпілій стороні відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

   Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що інтереси позивача ОСОБА_5 представляв адвокат Ковалюх В. М. на підставі договору про правову допомогу від 12 жовтня 2016 року. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера від 15 вересня 2017 року № 25 та від 30 жовтня 2017 року № 34 за надання правової допомоги ОСОБА_5 сплатив адвокату Ковалюху В. М. 4 032 грн. Актом про надання юридичних послуг адвоката від 31 жовтня 2017 року підтверджено розрахунок оплати послуг за надання правової допомоги на вищевказану суму. Таким чином, апеляційний суд погодився з наданим адвокатом розрахунком витрат на правову допомогу та визнав його обґрунтованим.

   Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

   У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ «СК «Провідна», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

   Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду є незаконним та необґрунтованим, судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Посилалось на те, що станом на 19 травня 2016 року поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , припинив свою дію, у зв'язку з чим указаний транспортний засіб у розумінні пункту 1.71 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на дату ДТП не був забезпеченим.                      

   За таких обставин, у ПрАТ «СК «Провідна» відсутні правові підстави для можливості врегулювання заявленого ОСОБА_5 випадку на підставі пункту 33.2. статті 33 ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто на підставі європротокола, поданого ОСОБА_5 , на підтвердження дати, часу та обставин заявленої події та ступеня винуватості кожного з її учасників.Судом апеляційної інстанцій було порушено положення пункту 21.1. статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де вказано, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Крім того, однією з обов'язкових умов оформлення ДТП згідно пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України є причетність до пригоди лише забезпечених транспортних засобів. Тобто, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановив обов'язкову необхідність наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у всіх водіїв-учасників пригоди незалежно від того, хто з них може бути визнаний відповідальним за її скоєння. Відповідно, якщо хоча б один транспортний засіб, що приймав участь у ДТП, не є забезпеченим, водії таких транспортних засобів не мають права на оформлення ДТП згідно пункту 33.2 статті 33 ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Апеляційний суд також помилково вважав, що у ПрАТ «СК «Провідна» відсутні правові підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, тому що страхова компанія не приймала рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а лише з огляду на відсутність документів на підтвердження настання страхової події, повідомило позивача про відсутність правової можливості врегулювати заявлений ним випадок та прийняти рішення про виплату або рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

   Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

   Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 рокубуло відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ПрАТ «СК «Провідна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування та витребувано з Бахмацького районного суду Чернігівської області указану цивільну справу. Клопотання ПрАТ «СК «Провідна» про зупинення виконання рішення суду задоволено. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

   У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

   Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня   2019 року справу за позовом ОСОБА_5 до ПрАТ «СК «Провідна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування призначено до розгляду.

   Відзив на касаційну скаргу від учасників справи не надходив

   Фактичні обставини справи, встановлені судами

   Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_5 зареєстрований транспортний засіб марки ЗАЗ, модель - TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

   19 травня 2016 року по вул. Пушкіна у м. Бахмачі Чернігівської області сталася ДТП за участю ОСОБА_4 , який керував автомобілем ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

   Згідно з висновком експерта від 19 вересня 2017 року № 347, проведеного Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України, дії водія транспортного засобу DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не відповідали вимогам пункту 10.5 Правил дорожнього руху і знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події указаної ДТП.

   Відповідно до звіту про визначення матеріального збитку від 26 липня 2016 року, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 6 806 грн 59 коп.

   Згідно з повідомленням про ДТП від 19 травня 2016 року, яке сталося о 09:10 год. по вул. Пушкіна у м. Бахмачі Чернігівської області, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який вважає себе винним у ДТП, була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» згідно з полісом від 02 вересня 2015 року № АЕ/4708859, термін дії якого з 03 вересня 2015 року по 02 вересня 2016 року, а цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , який у ДТП вважає винним ОСОБА_3 , була застрахована у відкритому акціонерному товаристві НАСК «Оранта» згідно з полісом АЕ 3802557, термін дії якого з 01 травня 2015 року по 30 квітня 2016 року.

   Відповідно до поліса від 02 вересня 2015 року № АЕ/4708859 транспортний засіб ОСОБА_3 - DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є забезпечений; страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 50 тис. грн; розмір франшизи - 0,00 грн; строк дії договору - з 03 вересня 2015 року по 02 вересня 2016 року включно.

   Згідно з листом від 17 червня 2016 року №17-10/7842 ПрАТ «СК «Провідна» повідомило ОСОБА_5 про відсутність законних підстав для врегулювання випадку, при якому було пошкоджено транспортний засіб ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з огляду на те, що відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковою умовою звільнення учасників ДТП від інформування працівників поліції про подію є наявність у водіїв - учасників ДТП полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а строк дії полісу на автомобіль ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначений з 01 травня 2015 року до 30 квітня 2016 року, тобто на момент скоєння ДТП вищевказаний транспортний засіб не був забезпечений.

  1. Мотивувальна частина

   Позиція Верховного Суду

   Касаційна скарга ПрАТ «СК «Провідна» підлягає задоволенню з таких підстав.

   Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

   Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

    Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

   Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

   Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

   Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

   Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»               у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

   У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

   Таким чином, вищевказаною нормою Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачений вичерпний перелік умов, за наявності яких учасники дорожньо-транспортної пригоди можуть скористатись європротоколом, а саме: водії-учасники ДТП мають поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; відсутність травмованих (загиблих) людей; згода водіїв транспортних засобів, учасників ДТП щодо її обставин; у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

   У разі невиконання хоча б однієї з обов'язкових для європротоколу умов, матеріали ДТП мають бути оформлені уповноваженими на те працівниками відповідних підрозділів Національної поліції.

   Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

   Відповідно до вимог пункту 36.1. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

   У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

   Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

   Законодавець у частині першій статті 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

   Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог статті 10 ЦПК України 2004 року. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

   Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

   Статтею 57 ЦПК України 2004 року встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

   Згідно з частино першою статті 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

   Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю яких 19 травня 2016 року сталася ДТП, внаслідок якої позивачу ОСОБА_5 були завдані матеріальні збитки, не мали права складати європротокол, оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_4 , не був забезпечений у розумінні положень пункту 1.7. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Під час ДТП вищевказані особи повинні були діяти відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зокрема повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

   Крім того, ОСОБА_5 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПрАТ «СК «Провідна» зобов'язане виплатити позивачу 6 806 грн 59 коп. страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП 19 травня   2016 року автомобіль ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з підстав, вказаних у позові.

   Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковою умовою звільнення учасників ДТП від інформування працівників поліції про подію є наявність у водіїв - учасників ДТП полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а строк дії полісу на автомобіль ЗАЗ TF69YO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначений з 01 травня 2015 року до 30 квітня 2016 року, тобто на момент скоєння ДТП вищевказаний транспортний засіб не був забезпечений.

   Отже, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, додержуючись норм матеріального та процесуального права, зробив законний і обґрунтований висновок по суті спору під час ухвалення рішення у справі, належним чином давши оцінку наданим сторонами доказам, які є належними та достатніми для вирішення зазначеного спору.

   Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

   Керуючись статтями 400402409413416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

   Касаційнускаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити.

   Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2017 року скасувати, рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області  від 31 жовтня 2017 року залишити в силі.

   Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                         Д. Д. Луспеник

Судді:                                                                                                     О. В. Білокон

  Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта