flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

День прав людини

10 грудня - День прав людини

 

Втішатися природною  свободою  означає бути вільним  від будь - якої  вищої   влади на  землі, не підкорятися  примхам людини або  законодавчих  органів, нею створених, а керуватися  у своїх  вчинках  самими лише законами природи. Бути вільним  у  суспільстві  означає  підкорятися   тій і тільки тій законодавчій  владі, що  встановлена у  державі на засадах загальної  згоди.

Джон Лок

Британський  філософ

"З роздумів про громадянський  устрій"

 

 

День прав людини - міжнародне свято, що відзначається 10 грудня з 1950 року за рішенням Генеральної асамблеї ООН, на вшанування річниці ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини у 1948 році.

10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини,  яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

Зокрема, засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

 У Міжнародний день прав людини, зазвичай, згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.

Головна мета Міжнародного дня прав людини — торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.

У Декларації заявлено,  що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці у політичних системах їхніх країн. Декларація не носить обов’язкового характеру. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

               Вперше  в  історії  міжнародних  відносин   були визначені  головні   права  і  свободи людини. Зазначеним документом  було  проголошено, що "визнання  гідності, яка властива  всім  членам   людської  сім"ї  і  рівних  та невід'ємних прав їх  є  основою  свободи, справедливості  та  загального миру".

              До прав людини згідно Декларації, що  підлягають  загальній  увазі  та  виконанню,  входять   елементарні  права  особистості, громадянські, політичні та   соціально - економічні  права.  Серед елементарних прав   особи   Декларація проголошує, насамперед,  право  кожної  людини  "на  життя, на свободу  і на особисту недоторканість". Також   в  цьому  документі  відзначається, що  ніхто  "не повинен  бути   в рабстві  або  підневільному  стані", " ніхто не повинен  зазнавати тортур  або жорстоких, нелюдських  або  таких, що  принижують   його гідність, поводження  і покарання",  " не може зазнавати  безпідставного арешту, затримання або вигнання". До  елементарних   прав  людини відносяться  також   її право на  захист  незалежним і   безстороннім  судом, на недоторканість   особистого і  сімейного життя, на недоторканість  її житла, на  таємницю  кореспонденції, на  захист  честі, гідності  і  репутації.

              Загальна  декларація  прав людини   визначає  також  політичні  і   громадянські  права  і  свободи  людини. Зокрема, це право  кожної  людини  на  "свободу   думки, совісті, релігії", "на свободу переконань  і  вільне  їх волевиявлення",   "на свободу   мирних  зборів  і асоціацій". До  цих прав належать також  "право  брати участь  в управлінні   своєю  країною і  загальне  виборче право  при таємному  голосуванні", " право вільно   пересуватися і обирати   собі  місце проживання   у  межах  кожної  держави", "право  шукати притулку від переслідувань   в інших  країнах  і користуватися  цим притулком",  право на громадянство, якого ніхто не  може  бути безпідставно позбавлений  і на  його зміну,  право повнолітніх  чоловіків  і жінок "без будь-яких  обмежень  за  ознакою   раси, національності  або релігії  одружуватися і засновувати  сім'ю, право "володіти майном як одноособово так   і  разом  з  іншими".

              В Декларації  підкреслюється також, що  кожна  людина, як  член  суспільства, "має право на  соціальне  забезпечення  і  на здійснення  необхідних  для   підтримання   її  гідності  і для вільного розвитку її особи, прав у  економічній, соціальній і культурній  галузях".   Кожна  людина  має   також "право на  працю, на вільний  вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови  праці   і на  захист  від безробіття", на  відповідну  оплату  за  певну працю, на задовільну    і справедливу винагороду, на створення  профспілок. До  цієї  групи прав належать також  право на відпочинок  і дозвілля, право на соціальне забезпечення  і  особливий   захист материнства і   дитинства, право на освіту, яка "повинна   бути  безплатною, хоча б початкова та загальна" і "повинна бути  спрямована на розвиток  людської  особи  і  збільшення   поваги   до прав людини  і основних свобод", "право вільно брати участь у  культурному житті  суспільства, втішатися  мистецтвом, брати участь  у науковому  прогресі і користуватися  його благами".

              В основі   всіх прав людини  лежить принцип рівноправ'я. Згідно  Декларації усі люди  народжуються  вільними і рівними  у  своїй  гідності та  правах. Кожна  людина  повинна мати  всі  права  і  всі  свободи, проголошені  цією Декларацією, незалежно від  раси,  кольору  шкіри, статі, мови,   релігії,   політичних  або  інших  переконань, національного   чи соціального походження, майнового, станового  або  іншого становища. Усі люди  "рівні  перед законом   і мають  право, без  будь – якої  різниці, на рівний   захист  законом".

              Положення  Загальної  Декларації прав людини  отримали визнання  у  всьому  світі, як   певні  зразки,  до  яких  повинні прагнути   усі  держави  і  вони   впливають на вироблення   більш  гуманних   і справедливих національних  законодавств.

              Виходячи з основ Загальної Декларації  прав людини  розробляється спільна  програма  дій  держав  у  галузі  захисту  прав людини, вироблено  ряд  важливих міжнародних  правових  документів, а саме: Пакт про права людини (1966 рік), Конвенція про  ліквідацію  всіх  форм  расової  дискримінації (1965 рік), Конвенція про  ліквідацію дискримінації  по відношенню до  жінок  та  інші. Ці  акти  мають  обов'язкову  юридичну силу   і  сприяють повазі  і  збереженню  прав  людини  у всьому  світі.

                                                                                              Стаття в газету «Голос Присеймів»я»