flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Узагальнення по Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду справ і матеріалів Бахмацьким районним судом Чернігівської області по Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” за десять місяців 2014 року

 

ВСТУП

 

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільства довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

 З 2011 року в Україні функціонує принципово нова антикорупційна система, яка має переважно превентивний характер і орієнтована на створення в суспільстві ефективних механізмів попередження корупції. За таких умов посилюється значення вимог до доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які мають бути ними засвоєні як норми повсякденної поведінки.

Корупція - це одне з явищ, які здатні породжувати кризові стани у різних галузях суспільного та соціального розвитку кожної держави, насамперед це стосується політики, економіки, державного управління, а також є однією із ключових передумов існування організованої злочинності.

В свою чергу корупційні правопорушення є узагальнюючим терміном, який охоплює усі форми поведінки особи, уповноваженої на виконання функцій держави, що носять корупційний характер і визнаються протиправними (корупційні діяння), а також діяння, що вчинюються такою або іншою особою, і створюють умови для вчинення корупційних діянь чи є приховуванням їх або потуранням їм.

Спеціальним законодавчим актом який визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави є Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції” № 3206-VI від 7 квітня 2011 року (далі Закон № 3206-VI від 7 квітня 2011 року).

Виходячи з норм даного Закону корупція - це використання особою (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них вказаними особами або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди) наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди вищеперерахованим особам або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особами, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; посадовими особами юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них вказаними особами або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди), за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Слід підкреслити, що Кримінальний кодекс України (далі КК) не визначає поняття корупції. Корупція не є кримінально-правовим інститутом. Разом із тим, ряд суспільно-небезпечних діянь, які не вживаються в кримінальному законі з посиланням на терміни „корупція”, „корупційне правопорушення”, „корупційний злочин”, можуть бути кваліфіковані як такі відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у цій сфері.

Так, розділи п'ятнадцятий „Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян” (зокрема ст. 353 „Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи” та ст. 358 „Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)” та сімнадцятий „Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг” (ст. 364 „Зловживання владою або службовим становищем”; ст. 364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми”; ст. 365 „Перевищення влади або службових повноважень”; ст. 365-2 „Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги”; ст. 366 „Службове підроблення”; ст. 367 „Службова недбалість”; ст. 368 „Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою”; ст. 368-2 „Незаконне збагачення”; ст. 368-3 „Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми”; ст. 368-4 „Підкуп особи, яка надає публічні послуги”; ст. 369 „Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”; ст. 369-2 „Зловживання впливом”; ст. 370 „Провокація підкупу”) КК містять перелік складів злочинів, які вчиняються безпосередньо в сфері корупції.

Метою цього узагальнення є аналіз застосування Бахмацьким районним судом Чернігівської області законодавства про корупцію під час розгляду справ про корупційні правопорушення за десять місяців 2014 року, виявлення складних і спірних питань, що виникають у судовій практиці при його застосуванні, напрацювання однакових підходів до здійснення судового провадження.

Об’єктами дослідження були: судові справи, які знаходились в провадженні Бахмацького районного суду Чернігівської області протягом десяти місяців 2014 року; копії судових рішень, постановлених за результатами відповідних судових проваджень.

 

1. Щодо кількості та сфери правопорушень.

Станом на 01 листопада 2014 року на розгляд Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшло 2 кримінальних провадження, що стосуються кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених Розділом ХVІІ КК „Злочини у сфері службовою діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг”.

Зокрема, кримінальне провадження за частиною першою статті 366 КК (службове підроблення), тобто складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів (справа по обвинуваченню Струць О.В.), а також кримінальне провадження за частиною першою статті 367 КК (службова недбалість), тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (справа по обвинуваченню Хомича С.М.).

Крім того, до бахмацького районного суду Чернігівської області протягом десяти місяців 2014 року надійшов один матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності Рогового  О.В. за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) (порушення вимог фінансового контролю).

Аналіз даних справ свідчить, що вказані кримінальні правопорушення (злочини) були вчинені у сфері державного управління та місцевого самоврядування, а корупційне адміністративне правопорушення у сфері місцевого самоврядування.

 

2. Щодо суб’єктивного складу правопорушників.

Узагальнення показало, що до відповідальності за корупційні правопорушення здебільшого притягалися керівники  структур нижчої ланки, як правило, не вище районної.

Серед притягнутих до відповідальності за десять місяців 2014 року –  дві посадові особи органів місцевого самоврядування: виконуючий обов’язки начальника відділу земельних ресурсів Бахмацької міської ради Чернігівської області та спеціаліст 1 категорії із земельних питань Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області); одна посадова особа юридичної особи публічного права (начальник відділення стрілецької команди станції Бахмач Київського загону відомчої воєнізованої охорони ДТГО „Південно-Західна залізниця”.

 

3. Узагальненні дані про вид та характер (зміст) правопорушень.

А. Корупційне адміністративне правопорушення. Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 липня 2014 року Рогового О.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 копійок).

         Суть даного адміністративного правопорушення: Роговий О.В., перебуваючи на посаді спеціаліста 1 категорії із земельних питань Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, являючись посадовою особою місцевого самоврядування 7 категорії 11 рангу, відповідно до п. п. „в” п. 1 частини першої  статті 4 Закону № 3206-VI від 7 квітня 2011 року - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив вимоги частини першої статті 14 цього Закону та статті 13 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” № 2493-ІІІ від 07 червня 2001 року, не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, чим скоїв адміністративне корупційне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП. Так, з квітня 2004 року по 12 травня 2014 року Роговий О.В. працював в Батуринській міській раді Бахмацького району Чернігівської області спеціалістом 1 категорії із земельних питань. При цьому він, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 7 категорії, мав 11 ранг.

           Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3206-VI від 7 квітня 2011 року, суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.

            Згідно частиною першою статті 1 вказаного Закону, суб'єкти декларування особи зазначені в пункті 1, підпункту „а” пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 3206-VI від 7 квітня 2011 року, які зобов'язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

         У порушення вказаних вимог Роговий О.В. не подав до 01 квітня 2014 року за місцем своєї    роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

          Відповідно до  довідки Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області № 128 правопорушення виявлено 16 травня 2014 року.

         Роговий  О.В. свою вину у вчиненні правопорушення  визнав повністю. При вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне корупційне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан,  відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Б. Кримінальні провадження. В Бахмацькому районному суді Чернігівської області знаходилося кримінальне провадження по обвинуваченню Струця  О.В. у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за частиною першою статті 366 КК. Так, Струць О.В., працюючи на посаді начальника відділення стрілецької команди станції Бахмач Київського загону відомчої воєнізованої охорони державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”, являючись службовою особою, здійснюючи функції представника влади та будучи уповноваженим згідно статті 224 КУпАП та „Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на залізничному транспорті”, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 337 від 12 квітня 2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2006 року за № 887/12761 на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною третьою статті 109 КУпАП, з метою штучного нарощування показників своєї роботи та приховування бездіяльності по запобіганню незаконному проходу осіб по залізничних коліях у невстановлених місцях і як наслідок, уникнення зауважень з приводу своєї роботи з боку вищестоящого керівництва, перебуваючи у службовому приміщенні відділення стрілецько-пожежної команди станції Бахмач-Київського загону відомчої воєнізованої охорони державного територіально-галузевого  об’єднання „Південно-Західна залізниця” за адресою м. Бахмач, Чернігівської області, вулиця Шевченка, 9-„в” умисно склав та виніс завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: чотири постанови за справами про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 109 КУпАП та накладення штрафів в сумі 34 гривні на наступних осіб:

1) Задорожнього О.С. (постанова № 002025 за справою про адміністративне правопорушення від 02 травня 2012 року);

2) Бегліцова В.М. (постанова № 001088 за справою про адміністративне правопорушення від 13 березня 2012 року);

3) Пономаренко В.О. (постанова № 0012038 за справою про адміністративне правопорушення від 13 липня 2012 року);

4) Кудлая В.М. (постанова № 0012038 за справою про адміністративне правопорушення від 13 липня 2012 року).

При цьому, в дійсності вказаних адміністративних правопорушень особи не вчиняли, а з метою надання вказаним постановам достовірності Струць О.В. особисто від імені зазначених осіб підписував їх.

Дії Струця О.В. кваліфіковані за частиною першою статті 366 КК, як службове підроблення, тобто складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

         09 липня 2014 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201326029000013 від 28 жовтня 2013 року в порядку статей 468, 469 та 472 КПК України  між прокурором та обвинуваченим Струць О.В. укладено угоду про визнання винуватості та призначення покарання Струцю О.В. за частиною першою статті 366 КК у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на один рік.

На даний час справа перебуває в апеляційному суду Чернігівської області.

В кримінальному провадженні № 728/412/14 відносно Хомича С.М. за частиною першою статті 367 КК було встановлено, що Хомич С.М., будучи службовою особою –  виконуючим обов’язки начальника відділу земельних ресурсів Бахмацької міської ради Чернігівської області, згідно розпорядження виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області за № 06 від  04 лютого 2011 року,  в період з 07 лютого 2011 року по  18 січня 2013 року, вчинив  службову недбалість, що полягає у наступному:

Проведеною ревізією міського бюджету Бахмацької міської ради Чернігівської області за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2013 року (акт №3-24/10 від 06 червня 2013 року) було встановлено, що рішенням 13-ї сесії шостого скликання Бахмацької міської ради від 31 серпня 2011року затверджені ставки орендної плати на землю в залежності від видів цільового призначення. Вказане рішення, пунктом 4 якого передбачено в місячний термін укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок відповідно до затверджених ставок, набрало чинності з 01 жовтня 2011 року. Однак, в порушення вимог п. 4 рішення 13-ї сесії шостого скликання Бахмацької міської ради Чернігівської області від 31 серпня 2011 року, в зв’язку зі зміною розміру орендної ставки, яка збільшилась з 2% до 6%,  не було  укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного зі СТОВ „Старт” від 01 жовтня 2007 року, термін дії якого 5 років. Пунктом 36 вищевказаного договору, укладеного зі СТОВ „Старт” також передбачено зміни умов договору у разі зміни розмірів ставок орендної плати.

        На час проведення ревізії  СТОВ „Старт”  продовжувало сплачувати орендну плату у розмірах, передбачених договором  від  01 жовтня 2007 року, термін якого закінчився ще в жовтні 2012 року, тобто 2% від вартості земельної ділянки.

Таким чином, в порушення вимог п. 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України, п.4 рішення 13-ї сесії шостого скликання Бахмацької міської ради Чернігівської області від 31 серпня 2011 року, п. 36 вищевказаного договору оренди, через неукладену додаткову угоду в зв’язку зі зміною розміру орендної плати та через відсутність державної реєстрації поновленого в 2012 році договору оренди зі СТОВ „Старт”, чим порушено статтю 125 Земельного Кодексу України, міським бюджетом недоотримано доходів від оренди землі в сумі  122647 грн. 06 коп. (сто двадцять дві тисячі шістсот сорок сім гривень 06 копійок), в результаті чого  міському бюджету завдано шкоди (збитків) на вказану суму.

          Відповідно до пункту 16 статті 42 Закону України  „Про місцеве самоврядування” № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року право укладання договорів покладено на міського голову. Згідно з Положенням,  затвердженим рішенням 40-ї сесії п’ятого скликання міської ради від 31 березня 2009 року, самоврядний контроль за використанням і охороною земель на території міста,  виконанням рішень Бахмацької міської ради  щодо укладання договорів в сфері земельних відносин, контроль за  виконанням умов даних договорів сторонами та за надходженням  орендної плати здійснює відділ земельних ресурсів виконкому міської ради, який очолює начальник відділу, на період відпустки або на час відсутності начальника відділу його обов’язки виконує працівник відділу, відповідно до розпорядження міського голови. Начальник відділу несе персональну відповідальність за несвоєчасне і неякісне виконання завдань, функцій покладених на відділ, передбачених Положенням про відділ та посадовими інструкціями.

Хомича С.М. було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК та йому було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі  4 250 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті п’ятдесят гривень 00 копійок) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 (один) рік.

 

4. Практика призначення покарання (стягнення).

Ефективність покарання (стягнення) визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Вивчення матеріалів судової практики засвідчило, що в Бахмацькому районному суді Чернігівської області за десять місяців 2014 року при розгляді досліджуваної категорії справ, обираючи покарання (стягнення) додержувалися вимоги закону.

Зокрема, при розгляді кримінальних правопорушень (злочинів) судді враховують усі обставини справи, дані про особу, її матеріальний стан, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Вирішуючи питання про призначення покарання, судді загалом правильно розуміють вимоги закону щодо призначення його у кожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин, що впливають на його вид і міру. Виконуючи зазначені вимоги, судом у переважній більшості випадків враховувався тяжкість злочину, тобто характер діяння і спосіб його вчинення, мотиви, стадії та ін., а також обставини, що характеризували особу винного. Зокрема, найчастіше враховувалися такі чинники, як  відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, поведінка засудженого до його вчинення в побуті та за місцем роботи, вік, стан здоров’я, родинний стан, перебування на його утриманні неповнолітніх або осіб похилого віку, тяжкі захворювання членів сім’ї, відсутність судимостей, щире каяття, звільнення з роботи або посади тощо. Під час призначення покарання дотримувалися вимог закону про індивідуалізацію покарання, особливо звертаючи увагу на суб’єктивні складові злочинів, а саме: мотиви злочину, особу винного, а також обставини, які пом’якшували покарання. Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю призначалося у межах, встановлених санкцією частини статті, і лише в тих випадках, коли вчинення особою злочину було пов’язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення суддями Бахмацького районного суду Чернігівської області враховуються положення проте, що стягнення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене корупційне правопорушення. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Зокрема при розгляді справ бралось до уваги те, що особу порушника характеризують, перш за все, ознаки, властиві суб'єкту проступку (вік, стать, службове становище, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини встановлювались при розгляді справ з метою повного уявлення про особу порушника.

Важливою умовою і основою індивідуалізації адміністративного стягнення є врахування обставин справи, які пом'якшують або обтяжують відповідальність. Ці обставини врегульовані в статтях 34,35 КУпАП. Так, до обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, належать: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків проступку, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.


Висновки

 При проведені узагальнення встановлено, що судді в цілому вірно застосовують матеріальні і процесуальні норми під час розгляду справ зазначеної категорії, хоча через малу кількість таких справ ще не напрацьована практика застосування антикорупційних норм.

З метою недопущення помилок та застосування неоднакової судової практики, є необхідність у її вивченні, шляхом ознайомлення з правовими позиціями інших судів, особливо апеляційного суду Чернігівської області, Вищого спеціалізованого суду України та Верховного Суду України.